Коли енергопостачання припиняється, руйнуються базові функції держави.

Адже енергія – це не лише економічний ресурс чи технологія у якійсь формі. Це – дійсно кровоносна система наших суспільств і економік.

Без надійного енергопостачання під тиском опиняються громадський порядок, охорона здоров’я, зв'язок, транспорт, фінанси – і навіть довіра до самої демократії.

Отже, стійкість системи енергопостачання призводить до стійкості суспільства загалом.

Президент Путін розглядає енергетичну інфраструктуру як мішень і як засіб психологічного тиску. Його мета – зламати моральний дух цивільного населення.

Однак Україна чинить опір. Щодня.

Уже понад чотири роки цілі міста пристосовуються до планових відключень електроенергії; лікарні встановили резервні системи живлення на основі сонячних панелей та акумуляторів; залізнична мережа адаптувала свою роботу до нестабільного електропостачання; а технічні працівники, працюючи під постійною загрозою, ремонтують пошкоджені підстанції – часто лише через кілька годин після атак.

Гул генераторів став постійно присутнім звуковим фоном для українських міст.

А працівники енергетичного сектору стали захисниками тилу – надто багато з них заплатили своїм життям за те, щоб енергопостачання не припинялося.

Пані та панове! Стійкість не обмежується інституційним рівнем. В Україні формувати її допомагають і звичайні громадяни – кожне домогосподарство і кожен місцевий бізнес роблять свій внесок. Адже національна стійкість є результатом спільних зусиль усього суспільства.

І коли ми говоримо про стійкість держави та громадянську стійкість, особливо важливим є один пункт: Україна постійно адаптується. Тому що кожна нова російська атака вимагає нових дій у відповідь.

Коли велика централізована інфраструктура стає вразливою, Україна прискорює децентралізацію. Коли мішенню стають підстанції – посилюються заходи захисту. Коли зазнають перевантаження ланцюги постачання – їх компенсують імпровізація та локальні інновації.

Адже Україна в режимі реального часу засвоїла, що стійкість – це не статика. Стійкість означає адаптуватися. Окрім цього ключову роль відіграла міжнародна солідарність з Україною.

Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України та Фонд підтримки енергетики України стали рятівним колом для українського енергетичного сектору. Вони допомогли профінансувати аварійне обладнання, трансформатори, газові турбіни, кабелі, ремонтні матеріали та системи розподіленої генерації. Вони дали змогу оперативно проводити ремонти після атак та стабілізувати електро- і теплопостачання по всій країні.

Міжнародна допомога та співпраця – від експорту електроенергії до передачі обладнання через Механізм цивільного захисту ЄС та програми міжнародних фінансових установ – були вирішальними для стійкості України.

Я радий зазначити, що Німеччина надала понад 1,2 мільярда євро підтримки енергетичному сектору та забезпечила майже третину внесків до Фонду підтримки енергетики України. Для підтримки населення взимку ми також надали додаткову гуманітарну допомогу для підготовки до зимового періоду.

Ми створили Німецько-Українське енергетичне партнерство, яке підтримує Україну в її енергетичному переході, у програмі реформ та у протидії енергетичній війні Росії. Німеччина є також найбільшим двостороннім партнером українського оператора системи передачі електроенергії – «Укренерго».

Усе це демонструє: ми підтримуємо Україну. І наша підтримка залишатиметься непохитною!

Пані та панове! Загрози енергопостачанню та енергетичній безпеці не обмежуються лише Україною. По всій Європі ми вже сьогодні є свідками зростання кількості гібридних атак на критичну інфраструктуру: ми бачимо кібератаки на комунальні служби; ми бачимо невідомі дрони над енергетичними об’єктами; і ми бачимо пошкодження підводних кабелів, трубопроводів та мереж зв’язку.

Критична інфраструктура сьогодні є передовою геополітичного протистояння. Ані Німеччина, ані наші союзники та партнери в Європі не є від цього захищеними. Наше процвітання, промислова база та демократична стабільність – все це залежить від захищених і стійких енергетичних систем.

Це означає, що нам потрібне нове розуміння енергетичної безпеки як комплексного безпекового питання. Саме тому сьогоднішній захід є таким важливим. Саме тому нам слід дуже уважно слухати. І я дуже вдячний, що серед наших партнерів є Україна.

Сьогодні йдеться про те, щоби почути відповідальних осіб, які ухвалюють рішення в українській політиці й економіці, громади, громадянське суспільство та експертів. Щоби вчитися з їхнього досвіду. Їхньої гнучкості. Їхньої завзятості. Їхньої інноваційності.

Адже Україна здобула важко виборений досвід, який Європейському Союзу терміново потрібен для зміцнення власної стійкості та енергетичної безпеки. Ми всі повинні поставити собі запитання: що саме створює стійкість у добу постійних потрясінь?

Безумовно, одним із елементів є фізичний захист інфраструктури. Енергетичні об’єкти потребують кращого захисту від саботажу, дронів і тероризму. Не менш важливими є швидкі спроможності ремонту та наявність резервів. Україна показала, що швидкість відновлення може бути такою ж важливою, як і саме запобігання атакам.

Але стійкість також потребує децентралізації.

Високоцентралізовані системи можуть бути ефективними у мирний час, але стають особливо вразливими під час криз. Розподілена генерація, мобільні потужності, мікромережі, накопичення енергії та резервування підвищують здатність системи виживати. Особливо важливими для стійкості та незалежності є розподілена генерація енергії з відновлюваних джерел у поєднанні із системами її зберігання.

Стійкість також означає наявність стратегічних резервів. Це означає наявність диверсифікованих постачальників. Це означає наявність сумісних європейських систем. Це означає забезпечення кібербезпеки. І це означає формування суспільної готовності. Адже суспільну стійкість неможливо просто увімкнути під час кризи — ми повинні сформувати її заздалегідь.

Тому я вдячний, що сьогодні до Берліна прибули лідери зі сфери бізнесу, експерти, оператори інфраструктури та інноватори. Адже ми всі повинні уважно вивчати ті уроки, які дає нам Україна.

Разом ми можемо стати стійкішими у сфері оборони та економіки, але також і в енергетиці. Саме тому ми – Німеччина й Україна – під час нещодавніх міжурядових консультацій домовилися підвищити рівень наших двосторонніх відносин до стратегічного партнерства.

Пані та панове! Стійкість – це не опція для вибору за бажанням. І стійкість ніколи не буває суто національною.

Інтеграція українського енергетичного ринку до європейського енергетичного ринку є стратегічною. Синхронізація енергосистеми України з мережею континентальної Європи під час війни стала особливим успіхом.

І це дуже чітко демонструє, що європейська інтеграція – це не абстрактна політична концепція. Вона створює конкретні взаємні переваги: Україна отримує користь від стабільності, взаємозв’язку, інвестицій та доступу до європейського ринку. Європа отримує користь від українського досвіду, гнучкості, інновацій та стратегічної важливості в енергетичному секторі.

Саме тому енергетичний сектор є потужним прикладом ширшого партнерства між Україною та Європейським Союзом.

Щиро дякую.