1. На які країни розповсюджується безвізовий режим?

Безвізовий режим розповсюджується на територію держав-членів ЄС, крім Об’єднаного Королівства та Ірландії:

 Держави-члени ЄС, які є частиною території Шенген: Австрія, Бельгія, Болгарія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Хорваті та Швеція;

· Держави-члени ЄС, в яких ще не в повному обсязі впроваджена Шенгенська нормативно-правова база (тобто ті, що не є частиною території Шенген без внутрішніх кордонів): Кіпр. *
* Перебування у цих країнах не буде враховуватися під час підрахування днів перебування на території Шенген. 90-денний ліміт для кожної з цих країн буде підраховуватись окремо. Наприклад, якщо у подорожуючого вичерпаний 90-денний ліміт перебування на території Шенген, він може одразу ж поїхати безпосередньо на Кіпр та перебувати там до 90 днів.

· Безвізовий режим розповсюджується також на держави - асоційовані учасники Шенгенської угоди: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Безвізовий режим розповсюджується тільки на європейську територію Франції та Нідерландів.

2. Як довго можна знаходитися без візи на території країн-учасниць Шенгенської угоди?

Ви можете перебувати на території країн-учасниць Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180-денного проміжку часу.

При застосуванні цього правила необхідно врахувати наступне:

· День в’їзду вважається першим днем перебування на шенгенській території;

· День виїзду вважається останнім днем перебування на шенгенській території;

· 180-денний проміжок часу не є фіксованим. Мова йде скоріше про гнучкі часові рамки. При цьому проміжок часу розглядається, виходячи з відповідного дня перебування (будь то з моменту в’їзду на територію Шенген або з дня проведеної перевірки, наприклад у зв’язку з перевіркою з боку національної внутрішньої поліції або офіцера прикордонної служби при виїзді з країни);

· Відсутність у країнах Шенгенського простору безперервно протягом 90 днів дозволяє нове перебування до 90 днів.

Прохання звернути увагу на те, що попереднє перебування під час дії дозволу на довгострокове проживання або візи, яка дозволяє перебування більше 90 днів, не враховується під час підрахунку днів безвізового перебування.

Видача дозволів на проживання та віз, що дозволяють перебування більше 90 днів, регулюється положеннями інших законів, тому згадані вище підрахунки днів перебування сюди не відносяться. Відповідно до положень § 6 абз. 3 Федерального закону про перебування іноземних громадян в’їзд у Німеччину з метою довготривалого перебування повинен здійснюватися за наявності національної візи.

Безвізове перебування у країнах шенгенської угоди після закінчення тривалого (більше 90 днів) перебування - по національній візі або за дозволом на проживання є можливим, проте Вам необхідно виїхати із шенгенської території, а потім в'їхати по біометричному паспорту уже після закінчення терміну дії національної візи (категорії D)/дозволу на проживання . У даному випадку при в'їзді перевіряються умови Ст. 6 Шенгенського кодексу про кордони, який регулює безвізовий в'їзд.

Якщо Ви залишитеся у країнах Шенген, умови безвізового в'їзду не будуть виконані і у Вас можуть виникнути проблеми на кордоні через недозволене (нелегальне) перебування.

3. Чи можу я під час цього періоду багаторазово в’їжджати на територію Шенгенських країн?

Так, Ви можете. Проте Вам необхідно самостійно добросовісно вести підрахунок кількості Ваших попередніх днів перебування, щоб не перевищити дозволену кількість днів перебування – 90 днів у 180-денний проміжок часу (див. вище). Кількість днів перебування Ви можете підрахувати за допомогою «калькулятора терміну перебування»

Більше інформації щодо підрахунку Ви можете знайти за наступним лінком

Підрахунок дозволеного терміну перебування під час короткострокових поїздок

4. Який проїзний документ я маю мати з собою для безвізового в’їзду на територію Шенгенських країн?

Вам потрібно мати біометричний закордонний паспорт, який повинен бути дійсним ще протягом щонайменше трьох місяців після запланованої дати виїзду із шенгенської території. Ваш паспорт є біометричним, якщо він містить значок наявності чипа на передній та на ідентифікаційній сторінках паспорта. Це стосується українських паспортів серії FB, FE, FF, FG, FH, FJ, PU, SU, DU, а також усіх закордонних паспортів, виданих після 1 січня 2017 року.

5. Чи наявність безвізового режиму надає мені право на в’їзд на територію Шенгенських країн?

Безвізовий режим не надає Вам права на безумовний в’їзд та перебування на території Шенген. Держави-члени мають право на відмову у в’їзді та перебуванні на їх території, якщо не виконана одна або більше із перелічених нижче умов.

Для перебування, що не перевищує 90 днів у 180-денному проміжку часу, для громадян третіх країн діють такі правила:

а) наявність дійсного проїзного документу (див. пункт 4) або документу, що авторизує перехід кордону

б) наявність підтвердження мети та умов запланованого перебування, наявність достатніх коштів для фінансування запланованого перебування та повернення в країну походження

в) відсутність занесення особи до Шенгенської інформаційної системи з метою заборони в’їзду

г) Ви не становите загрозу для громадського порядку, внутрішньої безпеки, громадського здоров'я відповідно до Ст. 2 абз. 19 Шенгенського кодексу про кордони або для міжнародних відносин однієї чи декількох країн-учасниць Шенгенської угоди, а також Ваші дані не занесені до національних баз даних з метою заборони в’їзду до цих країн з цієї ж причини.

6. Які документи я маю показати під час перетину кордону офіцерові прикордонної служби?

Ви маєте показати під час перетину кордону Ваш біометричний закордонний паспорт. Додатково Вас можуть попросити надати документи щодо мети та умов запланованого перебування (наприклад, квитки на літак на наступний рейс або для повернення в країну походження, бронювання житла, запрошення, якщо метою Вашої поїздки є приватний чи службовий візит, запрошення на конференцію, виставку або на інші заходи, підтвердження про зарахування Вас для участі у курсах, тренінгах або мовних курсах тощо **), а також підтвердження наявності достатніх коштів для фінансування запланованого перебування (див. нижче). Якщо подорожують неповнолітні діти, то особу, яка їх супроводжує, можуть попросити надати додатково заяву від осіб, що мають право опіки над дитиною (як правило, батьків), про їх згоду на виїзд дитини за кордон.

** Перелік можливих документів для підтвердження Ви можете знайти у додатку І Шенгенського кодексу про кордони (Розпорядження 562/2006)

7. Скільки грошей мені потрібно мати з собою для в’їзду у Німеччину чи в інші країни – учасниці Шенгенської угоди?

Для в’їзду у Німеччину не встановлено нормативної добової суми. Скоріше навпаки у кожному окремому випадку необхідна особлива перевірка з боку службовців прикордонної поліції під час контролю в’їзду на кордоні. При цьому враховуються особисті обставини, такі як тип та мета подорожі, тривалість перебування, наявність місця для проживання у друзів чи членів родини або оплаченого готелю чи іншого житла як частини туристичного перебування, а також кошти на харчування.

Якщо іноземний громадянин не може документально підтвердити ці обставини або хоча б надати правдиву інформацію щодо свого перебування, то у нього мають бути наявні грошові кошти у розмірі 45 Євро на добу на 1 особу. У його розпорядженні є можливості підтвердження фінансування мандрівника, передбачені Візовим кодексом Європейської спільноти. Забезпечення фінансування подорожі можна підтвердити у вигляді готівкових коштів, дебетових або кредитних банківських карток, що мають міжнародне визнання, чеків, гарантійних депозитів від особи, що запрошує, або третьої особи у німецькому Відомстві в справах іноземних громадян у запланованому місці перебування, заява-зобов’язання, оформлена у німецькому Відомстві в справах іноземних громадян тощо.

Дійсність кредитної картки може перевірятися прикордонними службами шляхом контактування з фінансовою установою, що її видала, або іншими доступними їм методами.

Верифікація заяви – зобов’язання та інших запрошень може здійснюватися шляхом контактування з особою, що запрошує, або перевірки її фінансової спроможності через національні контактні установи тієї країни, де вона проживає.

Окрім того, має бути гарантія того, що повернення в країну проживання або транзит іноземного громадянина є можливими. Підтвердженням цього можуть бути проїзні квитки, виписані на ім’я та прізвище мандрівника, які не можна передати в користування третій особі, або авіаквиток. Квиток має містити інформацію про дати подорожі та відповідний транспортний засіб.

Під час подорожей в інші шенгенські країни контроль з боку службовців прикордонної поліції під час в’їзду у відповідну країну відбувається за такими ж критеріями. Прохання звернути Вашу увагу на те, що майже всі країни-учасниці Шенгенської угоди встановили нормативні добові суми (інформація англ. мовою)***

*** Reference  amounts  for  the  crossing  of  the  external  borders,  as  referred  to  in  Article  5(3)  of  Regulation  (EC)  No  562/2006  of  the  European  Parliament  and  of  the  Council  of  15  March  2006  establishing   a   Community   Code   on   the   rules   governing   the   movement   of   persons   across   borders (Schengen  Borders Code)

8. Чи мені завжди потрібно мати з собою поліс медичного туристичного страхування?

Громадяни третіх країн, що користуються правом безвізового в’їзду, повинні мати з собою поліс медичного туристичного страхування під час в'їзду на територію країн Шенгенської угоди.

Більше інформації щодо страхування подорожуючих Ви знайдете тут

Медичне страхування для подорожуючих за кордон

9. З якою метою можна подорожувати до країн – учасниць Шенгенської угоди без візи?

Ви можете подорожувати без візи як турист, з метою відвідання друзів та родичів, для участі у культурних та спортивних заходах, у службових потребах, як журналіст, для лікування, короткострокового навчання, для участі у курсах підвищення кваліфікації/тренінгах та з тому подібною метою.

Безвізовий режим не розповсюджується на осіб, які подорожують до Шенгенських країн з метою виконання трудової оплачуваної діяльності, тобто на тих, хто хотів би працювати в країнах Євросоюзу (див. також пункт 10 та 15)

10. Чи мені потрібна віза для працевлаштування у Шенгенській країні, якщо тривалість перебування буде меншою, ніж 90 днів?

Так, більшість держав-членів для цього вимагають наявність попереднього отримання візи та дозволу на працевлаштування, навіть якщо запланована кількість днів перебування менша, ніж 90 днів. Зверніться, будь ласка, у Посольство / Консульство тієї країни, у якій Ви плануєте працювати, щоб дізнатися, чи потрібні Вам для цього віза та дозвіл на працевлаштування.

11. Якою інформацією я маю володіти під час перетину кордону, якщо я маю намір відвідати друзів або родичів, які проживають на території Шенген?

На кордоні Вас можуть запитати про осіб, яких Ви маєте намір відвідати. Тому рекомендується мати щонайменше адресу та контактні дані особи, яка Вас запросила.

12. Чи мені потрібна віза або дозвіл на перебування, якщо я планую взяти участь у короткостроковому навчанні на території Шенген?

Ні. Якщо для участі у короткостроковому навчанні термін Вашого перебування не перевищує 90 днів у 180-денному проміжку часу, то Вам не потрібно отримувати візу/дозвіл на перебування.

Для довгострокового навчання Вам необхідно перед поїздкою отримати дозвіл на перебування у вигляді візи, яка дозволяє довгострокове перебування. Правила в’їзду у таких випадках є для кожної держави-члена різними. Тому рекомендується звернутися до Посольства / Консульства тієї країни, у якій Ви плануєте навчатися.

13. Чи можна під час дії безвізового режиму подорожувати з однієї шенгенської країни до іншої?

Між країнами Шенгенського простору **** не існує прикордонного контролю. Тільки у виняткових випадках держави-члени можуть вводити прикордонний контроль на певний період часу (наприклад, Франція під час терористичних атак). У таких випадках Вас, як і будь-якого іншого мандрівника (також громадянина Євросоюзу) можуть перевірити на кордоні; якщо Ви і надалі виконуєте всі передумови, Ваше право на вільну подорож на території Шенген порушене не буде.

****Австрія, Бельгія, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція

Прикордонний контроль проводиться між країнами-учасницями Шенгенської угоди та Болгарією, Хорватією, Кіпром та Румунією (державами-членами ЄС, в яких ще не повністю впроваджена Шенгенська нормативно-правова база).

Також прикордонний контроль існує між державами-учасницями Шенгенської угоди і Об’єднаним Королівством та Ірландією (які не є частиною Шенгенського простору).

Громадяни держав, що не є членами ЄС, повинні виконувати всі передумови для в’їзду (див. питання 5); щодо них може бути проведена спонтанна перевірка на наявність виконання цих передумов.

14. Що може статися, якщо я перебуватиму на території Шенген без дозволу на перебування або візи для довгострокового перебування або працюватиму там, не маючи дозволу на працевлаштування?

Громадяни держав, що не є членами ЄС, які знаходяться на території Шенген більше 90 днів, не маючи дозволу на перебування або відповідної візи для довгострокового перебування, знаходяться там нелегально, що може призвести до заборони їм в’їзду на територію країн-учасниць Шенгенської угоди. Також працевлаштування на території Шенген без відповідного дозволу є нелегальним (навіть якщо кількість днів перебування буде меншою, ніж 90 днів) і призведе до заборони в’їзду на територію країн-учасниць Шенгенської угоди. В залежності від держави-члена за це може стягуватися грошовий штраф.

15. Чи можу я в принципі після безвізового в’їзду на територію Шенген надати у Німеччині докази необхідності довгострокового перебування та подати заяву на отримання дозволу на проживання безпосередньо на місці?

Ні. Для перебування більше 90 днів (наприклад, з метою возз’єднання членів сім’ї з чоловіком/дружиною або дитиною, передбачуване укладення шлюбу з подальшим довгостроковим перебуванням, обґрунтування створення життєвого союзу між особами однієї статі, участь у мовних курсах тривалістю більше 3 місяців, складання вступних екзаменів до навчального закладу, навчання, для наукової діяльності, а також культурних та спортивних заходах тривалістю більше 90 днів), а також для працевлаштування (усі види, особливо за програмою "Au-Pair" та практики – навіть тривалістю менше 90 днів) необхідно перед поїздкою отримати дозвіл на перебування у вигляді візи, яка дозволяє довгострокове перебування або відповідно працевлаштування. Зверніться, будь ласка, у Посольство / Консульство тієї країни, у якій Ви плануєте довгострокове перебування.

Більш детальну інформацію щодо подання заяви на отримання візи для довгострокового перебування у Німеччини Ви знайдете у розділі "Національні візи"

16. Що мені робити, якщо під час перетину кордону мені в паспорт не поставили штамп про в’їзд або виїзд?

Під час кожного перетину кордону варто звертати увагу на те, щоб у проїзний документ був проставлений прикордонний контрольний штамп з датою та місцем перетину кордону.

Відповідно до Ст. 12 абз. 1 Розпорядження № 562/2006 Європейського Парламенту та Ради Європи (Шенгенський кодекс про кордони) у разі відсутності штампа про в’їзд або виїзд компетентні національні органи можуть припустити, що власник проїзного документу не виконує або більше не виконує передумов щодо тривалості перебування, дозволеного законодавством відповідної держави-члена.

Відповідно до Ст. 12 абз. 2 громадянин третьої країни може спростувати вказане у абз. 1 припущення за допомогою будь-яких достовірних доказів, особливо документів про перевезення або підтверджень щодо його перебування за межами території держав-членів, із яких випливає, що передумови щодо тривалості короткострокового перебування ним виконані.

У випадку відсутності прикордонних контрольних штампів у проїзному документі компетентні органи відповідно до їх національного законодавства та набутої практики можуть відмітити у проїзному документі дату та місце перетину кордону постфактум за умови подання відповідних доказів. У якості достовірних доказів можна подати, наприклад, посадкові талони на літак, бронювання готелю, рахунки з готелю, інші рахунки та чеки тощо.

Якщо під час Вашого перебування на території держав-членів Шенгенської угоди або після того, як Ви залишили територію Шенгенських країн, Ви встановили, що у Вашому закордонному паспорті відсутній штамп про в’їзд або виїзд, радимо Вам зберегти Ваші докази. Під час наступного перетину кордону Ви можете звернутися до уповноваженого співробітника прикордонної служби та подати Ваші вищевказані докази для занесення постфактум відсутньої у Вашому проїзному документі інформації про Ваш попередній перетин кордону.

Якщо Ви не можете надати ніяких доказів, то, в принципі, вважатиметься, що Ви перевищили дозволений термін перебування, що під час наступних подорожей може призвести до примусового виїзду або заборони в’їзду на територію держав-членів.

Прохання звернути Вашу увагу на те, що процедура занесення прикордонного контрольного штампа постфактум може зайняти більше часу, ніж звичайний паспортний контроль під час перетину кордону, та врахувати цей додатковий час під час планування Вашої наступної подорожі.

17. Чи можу я у разі відсутності у мене штампа про в’їзд або виїзд звернутися до Посольства для підтвердження мого виїзду із країн – членів Шенгенської угоди?

Ні. Підтвердження виїзду та занесення постфактум прикордонних контрольних штампів не належить до компетенції Посольства.